Поняття ком'ютерного вірусу.Історія та класифікація вірусів та троянських програм.Призначення принцип дії та класифікація антивірусних програм.

Комп'ютерний вірус




Комп'ютерний вірус — комп'ютерна програма, яка має здатність до прихованого саморозмноження. Одночасно зі створенням власних копій віруси можуть завдавати шкоди: знищувати, пошкоджувати, викрадати дані, знижувати або й зовсім унеможливлювати подальшу працездатність операційної системи комп'ютера. Розрізняють файлові, завантажувальні та макро-віруси. Можливі також комбінації цих типів. Нині відомі десятки тисяч комп'ютерних вірусів, які поширюються через мережу Інтернет по всьому світу. Необізнані користувачі ПК помилково відносять до комп'ютерних вірусів також інші види зловмисного ПЗ — програм-шпигунів чи навіть спам. За створення та поширення шкідливих програм (в тому числі вірусів) у багатьох країнах передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, в Україні поширення комп'ютерних вірусів переслідується і карається відповідно до Кримінального кодексу (статті 361, 362, 363). Приклади вірусів: Neshta, Staog, Archiveus.

Ознаки зараження вірусом
Зменшення вільної пам'яті
Уповільнення роботи комп'ютера
Затримки при виконанні програм
Незрозумілі зміни в файлах
Зміна дати модифікації файлів без причини

Суспільний аспект
Для одних віруси є бізнесом. Причому не тільки для їхніх авторів, але і для тих, хто з цими вірусами бореться. Бо процвітання компаній, які випускають антивірусні програми не є несподіванкою ні для кого. Для інших — це хобі. Хобі — збирання вірусних колекцій і хобі — написання вірусів. Ще інші — створюють віруси для прояву власної зухвалості і незалежності, у деяких колах подібна діяльність просто необхідна для підняття свого престижу. Є й такі, для кого віруси це витвір мистецтва; зустрічаються лікарі за покликанням, отже, може бути і комп'ютерний лікар за покликанням. Для деяких віруси служать приводом пофілософствувати на теми створення і розвитку комп'ютерного життя. Для інших віруси — це також стаття кримінального кодексу. Але для більшості користувачів комп'ютерів віруси — це щоденний головний біль і турбота, причина збоїв у роботі комп'ютера і ворог номер один.

Незрозумілі помилки Write-protection
Помилки при інсталяції і запуску OC
Відключення 32-розрядного допуску до диску
Неспроможність зберігати документи Word в інші каталоги, крім Template
Погана робота дисків
Файли невідомого походження
Історія
Історія свідчить, що ідею створення комп'ютерних вірусів окреслив письменник-фантаст Т. Дж. Райн, котрий в одній із своїх книжок, написаній в США в 1977 р., описав епідемію, що за короткий час охопила біля 7000 комп'ютерів. Причиною епідемії став комп'ютерний вірус, котрий передавався від одного комп'ютера до другого, прокрадався в їхні операційні системи і виводив комп'ютери .

В 70-х роках, коли вийшла книжка Т.Дж. Райна, описані в ній факти здавалися фантастикою, і мало хто міг передбачати, що вже в кінці 80-х років проблема комп'ютерних вірусів стане великою дійсністю, хоч і не смертельною для людства в єдиноборстві з комп'ютером, але такою, що призвела до деяких соціальних і матеріальних втрат. Під час досліджень, проведених однією з американських асоціацій з боротьби з комп'ютерними вірусами, за сім місяців 1988 р. комп'ютери, які належали фірмам-членам асоціації, піддавались дії 300 масових вірусних атак, які знищили близько 300 тис. комп'ютерних систем, на відтворення яких було затрачено багато часу і матеріальних затрат. В кінці 1989 р. в пресі з'явилося повідомлення про знаходження в Японії нового, надзвичайно підступного і руйнівного віруса (його назвали хробаком), за короткий час він знищив дані на великій кількості машин, під'єднаних до комунікаційних ліній. Переповзаючи від комп'ютера до комп'ютера, через з'єднувальні комунікації, «хробак» знищував вміст пам'яті, не залишаючи ніяких надій на відновлення даних.
Антивірусна програма
Антивірусна програма (антивірус) — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом.
Перші антивіруси
Перші, найпростіші антивірусні програми з'явилися майже одразу після появи вірусів. Зараз розробкою антивірусів займаються великі компанії. Як і в творців вірусів, у цій сфері також сформувались оригінальні засоби;— але вже для пошуку і боротьби з вірусами. Сучасні антивірусні програми можуть знаходити десятки тисяч вірусів.
Класифікація антивірусних продуктів
Класифікувати антивірусні продукти можна відразу за кількома ознаками, таким, як: використовувані технології антивірусного захисту, функціонал продуктів, цільові платформи.
По використовуваних технологіях антивірусного захисту:
Класичні антивірусні продукти (продукти, які застосовують тільки сигнатурний метод детектування)
Продукти проактивного антивірусного захисту (продукти, які застосовують тільки проактивні технології антивірусного захисту); Комбіновані продукти (продукти, які застосовують як класичні, сигнатурні методи захисту, так і проактивні)

Пошук інформації

Інформаційний пошук

Інформаційний пошук(ІП)- наука про пошук неструктурованої документальної інформації.Особливо це відносить до пошуку інформації в документах,пошук самих документів,добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет.

З інформаційним пошуком змикаються проблеми:

• розсилки інформації (information routing);
• сортування інформації (information filtering);
• упорядкування (класифікація) інформації (information categorization);
• відбір інформації (information extraction).

Для інформаційного пошуку розробляють:

• алгоритми інформаційного пошуку (retrieval algorithms);
• підходи інформаційного пошуку(retrieval approaches);
• стратегії інформаційного пошуку (retrieval strategies).

Для його здійснення створюють:

• методи інформаційного пошуку (retrieval utilities);
• засоби інформаційного пошуку (information retrieval systems);
• комп'ютерні пошукові програми (search engines).

До проблем інформаційного пошуку належать питання:

• представлення даних, інформації, знань (data, information, knowledge);
• представлення інформації в сучасних інформаційних сховищах (representation of information);
• багатомовний інформаційний пошук (cross-language information retrieval);
• одночасний інформаційний пошук (parallel information retrieval);
• розподілений інформаційний пошук (distributed information retrieval);
• суспільний інформаційний пошук (social information retrieval)

Напрям інформаційний пошук відносять до проблем:

• застосовної (прикладної) лінгвістики (applied linguistics);
• обробки природної мови (natural language processing);

Робота з об'єктами файлової системи

Ярлик


Ярлик — файл (~0,5 Кбайта), що мiстить адресу об’єкта. У MS Windows Vista це вже не файл. Створюють ярлик командою — Создать ярлык. Над файлами та їхнiми ярликами визначенi такi дiї: створити, вилучити, вiдновити, копiювати, перемiстити, перейменувати, прикрiпити до електронного листа, створити ярлик та iншi.


Над папками та їхнiми ярликами визначенi такi дiї: вiдкрити,
закрити, створити, вилучити, вiдновити, копiювати, перемiстити,
перейменувати, вiдправити вмiст папки електронною поштою тощо.
Над дисками визначенi такi дiї: подiлити на роздiли i призначити тип файлової системи (FAT32, NTFS, тощо); форматувати, очистити, перевiрити, дефрагментувати, розподiлити квоти.
Дефрагментацiя — процес оновлення та оптимiзацiї логiчної
структури роздiлу фiзичного диска з метою забезпечити зберiгання
файлiв у неперервнiй послiдовностi кластерiв. Зазвичай використовується у файлових системах FAT та NTFS. Пiсля дефрагментацi прискорюється читання та запис файлiв, а вiдповiдно й робота програм.
Для виконання дiй над об’єктами є декiлька способiв.
Копiювання — це створення копiї об’єкта.
Перемiщення в межах диска — це змiна адреси об’єкта.
Перемiщення на iнший диск — це переписування об’єктiв на
iнше мiсце й вилучення їх зпопереднього. Корзина — сховище вилучених папок, файлiв i ярликiв. Вiдновити — повернути на диск вилучений iзкорз ини файл. Буфер обмiну — частина оперативної пам’ятi, яку використову
ють для копiювання i перемiщення об’єктiв.
Гарячi клавiшi дублюють головнi команди. Панель iнструментiв мiстить значки часто вживаних команд.
Група об’єктiв — об’єднання об’єктiв, до яких застосовують
спiльну дiю.


Файлова система - це система зберігання файлів і організації каталогів.














Буфер обміну


Бу́фер обміну — проміжне сховище даних, що призначається для переносу або копіювання між застосунками або частинами одного застосунка.


Застосунок може використати свій власний буфер обміну, доступний тільки в ньому, або загальний, надаваний операційною системою або іншим середовищем через певнийінтерфейс.


Буфер обміну деяких середовищ дозволяє вставку скопійованих даних у різних форматах залежно від застосунку-отримувача, елемента інтерфейсу й інших обставин. Наприклад, текст, скопійований з текстового процесора, може бути вставлений з розміткою в застосунки, що її підтримують, і у вигляді простого тексту в інші.


Вставити об'єкт із буфера обміну можна скільки завгодно раз. Як правило, при копіюванні інформації в буфер його попередній вміст пропадає. Але, наприклад, буфер в Microsoft Office може зберігати одночасно до 24 об'єктів, текстових чи графічних. Деякіробочого середовища включають програму для ведення протоколу останніх значень буфера й взяття вже перезаписаних.






Файлова система


Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої. Створення файлової системи відбувається в процесі форматування.


В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:
ієрархічні файлові системи — дозволяють розміщувати файли в каталоги;
плоскі файлові системи — не використовують каталогів;
кластерні файлові системи — дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;
мережеві файлові системи — забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;

розподілені файлові системи — забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.

Поняття файлової системи

Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої. Створення файлової системи відбувається в процесі форматування.

В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:

• ієрархічні файлові системи — дозволяють розміщувати файли в каталоги;
• плоскі файлові системи — не використовують каталогів;
• кластерні файлові системи — дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;
• мережеві файлові системи — забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;

розподілені файлові системи — забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.

Сукупність каталогів і системних структур даних, що відстежують розміщення файлів на диску і вільний дисковийпростір, називається файловою системою. Основною структурною одиницею будь-якої файлової системи є файл і каталог.

Файл - мінімальна структурована іменована послідовність даних. Каталог (папка) є своєрідною об'єднує структурою для розташованих на диску файлів. Каталог може містити в собі файли та інші (вкладені) каталоги. Каталоги та файли утворюють на диску деревоподібну ієрархічну структуру - дерево каталогів. Єдиний каталог не входить ні в одну з директорій називається кореневим каталогом.

Всі файли в комп'ютері зберігаються на магнітних дисках, які є частиною його конструкції. Магнітні диски є пристроями довільного доступу. У них кожна запис даних має свій унікальний адреса, що забезпечує безпосередній доступ до неї, минаючи всі інші записи. Для зберігання даних не тільки диск (пакет з декількох дисків), покритий феромагнітним шаром. Запис на магнітний диск і зчитування даних з нього здійснюється головками читання / запису.